ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНА ЕКСПЕРТИЗА

В рамках електротехнічної експертизи фахівці НІСЕ:

• встановлять причини виникнення аварійних режимів в електричних мережах та електрообладнанні;
• встановлять вплив аварійних режимів на роботу електроприладів та електробезпеку;
• проведуть аналіз роботи електроустановок та їх відповідність нормативним вимогам;
• встановлять обсяг фактично спожитої електроенергії та перевірять розрахунок нарахованих штрафних санкцій відповідно до методик НКРЕКП;
• перевірять якість електропостачання, виявлять факт перепаду напруги та обрахують розмір завданих збитків;
• дослідять опломбування та корпус електролічильників на предмет несанкціонованого втручання та/або електромагнітного/механічного впливу;
• виявлять факт втрати електроенергії через пробій силового кабелю;
• встановлять причини пожежі, яка виникла в результаті короткого замикання та ін

Електротехнічну експертизу проводить атестований судовий експерт за фахом «Електротехнічна експертиза» Геннадій Пампуха. За необхідності до проведення дослідження залучаються вузькопрофільні фахівці, а також експерти з європейських юрисдикцій.

У разі, якщо експертиза необхідна з метою з'ясування причин пожежі, яка виникла в результаті короткого замикання, фахівцями НІСЕ проводиться комплексна електротехнічна та пожежна-технічна експертиза.

Об'єктами електротехнічної експертизи є:

• електрообладнання, електроприлади та їх фрагменти;
• електропровід, кабелі;
• пристрої електрозахисту (плавкі запобіжники, автоматичні вимикачі);
• електрокомутуючі пристрої тощо.

Електротехнічна експертизи у комплексі з проведенням трасологічної експертизи затребувана у контексті розгляду судових справ про незаконне втручання у прилади обліку електроенергії.

Експертиза та аудит сонячних електростанцій
НІСЕ проводить комплексні експертизи сонячних електростанцій, в рамках яких експерти:

- визначають ефективність та безпеку сонячної електростанції;
- встановлюють якість та обсяг виконаних робіт по будівництву, монтажу та запуску сонячних електростанцій;
- встановлюють факт відповідності проектно-кошторисної документації вимогам нормативних актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП тощо);
- визначають вартість фактично виконаних робіт по будівництву, монтажу та запуску сонячних електростанцій;
- здійснюють оцінку електричних показників сонячних батарей та їх якості в цілому, у т.ч. згідно міжнародних стандартів IEC 61215 та IEC 61730;
- визначають якість та оцінку ефективності роботи інверторів;
- виявляють факт недогенерації електроенергії на сонячній електростанції відповідно до технічного завдання та проектної документації;
- встановлюють причини недогенерації з урахуванням фактичних метеоданих, електричних параметрів сонячних батарей та їх просторової орієнтації, джерел затінення, втрат у кабельних лініях та трансформаторах.


На розв'язання електротехнічної експертизи виносяться, в основному, такі питання:

1. Які технічні характеристики досліджуваних елементів електроустановки, електроприладу?
2. Чи перебувають електроустановка, електроприлад у справному стані, а якщо ні, то які причини несправності?
3. Чи виникла несправність у результаті порушення технології виготовлення, неправильної експлуатації або з інших причин?
4. Чи відповідає переріз електропроводки даній потужності? Які характеристики електропроводки, ізоляційного покриття? Чи відповідає електропровід на об'єкті, що досліджується, вимогам правил обладнання електроустановок (ПОЕ)?
5. Чи відповідають характеристики пристрою електрозахисту (плавкого запобіжника, автоматичного вимикача) вимогам ПОЕ? Які характеристики пристрою електрозахисту?
6. Якими мають бути електрострумові навантаження на кабельні вироби на окремих ділянках електромережі за штатних режимів роботи? Чи працювали окремі ділянки електромережі в режимі струмового перевантаження, і якщо це так, то яка була його величина?
7. Чи є сліди змін, переробок у вузлах і деталях пристрою електрозахисту, і якщо це так, то як це відбилося на їх характеристиках?
8. Чи є на представлених речових доказах ознаки аварійних явищ (оплавлення, сліди струмового перевантаження, короткого замикання, тощо)?
9. Який механізм виникнення та розвитку аварійного режиму роботи електропристрою?